Українська
Математика
Англійська
Інформатика
Педагогічні засади
ґрунтується на ретельно перевірених та випробуваних педагогічних принципах
Міцні основи
Процес навчання можна прирівняти до піраміди, в якій кожен наступний рівень знань ґрунтується на попередніх. Отже, якщо базові знання недостатні, це ставить під загрозу весь подальший процес навчання. Якщо учневі потрібно розв’язати рівняння з дробами, він навряд чи впорається з завданням, якщо в нього немає чіткого уявлення про дроби. Відсутність базових знань веде до труднощів, які в свою чергу можуть знизити мотивацію.
Головною метою навчання має бути уміння утворювати і застосовувати отримані знання самостійно. Однак, навіть цілі мають свою ієрархію. Для того, щоб це виразити часто використовується таксономія Блума:
Міцні основи в
зосереджуються саме на опануванні таких базових знань. Освіта – це, безумовно, не лише базові знання, але без них не обійтися. Якщо ми ефективно засвоюємо основи, то у нас залишається більше часу на розв'язання цікавих задач, критичне мислення та дискусії. У порівнянні з робочими аркушами пропонує ряд завдань, спрямованих на вищі рівні піраміди . Див. Огляд типів вправ.
Правильний рівень складності
Ключовим елементом навчання є мотивація. Важливим фактором, який впливає на мотивацію є баланс між здібностями та складністю завдань. Поширеною проблемою в навчанні є зниження мотивації учнів, яке виникає внаслідок легких, і таким чином не цікавих завдань, або навпаки надто складних, які викликають стрес. Детально цей принцип розглядає, наприклад, Мігай Чиксентмігаї у своїй роботі про стан потоку (flow), де баланс між навичками і складністю є одним з ключових факторів.
Зараз багато навчальних застосунків намагаються „гейміфікувати“ навчальний процес, тобто імітувати поверхневі елементи комп’ютерних ігор (графіка, бали, сюжет). Однак, ключовим аспектом хороших комп’ютерних ігор є саме робота зі складністю. Такі ігри часто пропонують поступову градацію складності рівнів, що дозволяє гравцям рости та розвивати свої здібності поступово.
Робота з рівнем складності в
приділяє значну увагу роботі з рівнями складності. Завдання мають декілька рівнів складності, які відображаються в алгоритмі рекомендацій, а зміст вправ регулярно коригується на основі проведеного аналізу складності. Для більш детальної інформації див. Методи використані в Знаємо.
Зворотнийй зв’язок
Зворотний зв’язок дуже важливий для навчального процесу. Люди, зазвичай, не дуже добре усвідовлюють, що вони насправді знають (так званий ефект Даннінга-Крюгера), тому без зворотного зв’язку важко скерувати своє навчання в правильне русло. У шкільному середовищі поширеною формою зворотного зв’язку є підсумкове оцінювання, тобто оцінки, які підсумовують те, що вивчив учень. Однак, для навчання важливіше значення має постійний формувальний зворотний зв’язок, який дає імпульси, що і як можна вдосконалити.
Важливим аспектом зворотного зв’язку є також швидкість. Наприклад: набагато складніше навчитися паркувати човен, аніж паркувати автівку, адже зворотній зв’язок від човна повільніший (для повороту керма потрібно більше часу, ніж для повороту коліс автомобіля).
Зворотний зв’язок в
надає моментальний зворотний зв’язок у всіх прикладах, а також приділяє увагу поясненням помилок, які пристосовані до конкретного прикладу, що полегшує роботу над помилками та сприяє покращенню знань.
Активна практика
Активна практика є дуже ефективним способом навчання. Намагаючись відновити інформацію з пам’яті або застосувати її для вирішення прикладу, ми автоматично закріплюємо її. В учнів часто складається гірше враження від практики, ніж від повторного прочитання навчальних матеріалів, тому що від практики в них з’являється відчуття, що в них нічого не виходить. Однак, результати експериментів чітко вказують на те, що в широкому діапазоні областей практика є більш ефективною, ба більше показує одні з найкращих результатів експериментів у сфері педагогіки. Наступний графік показує результат такого експерименту: повторне прочитання навчальних матеріалів призводить до хороших результатів, але якщо дивитися на це з точки зору довгострокового впливу (а саме цього ми прагнемо у викладанні), то активна практика показує значно кращі результати.
Активна практика в
зосереджується на переважно на активній практиці. Знаємо також пропонує короткі пояснення для пасивного читання, але акцент робиться насамперед на активних методах навчання.
Практика з перервами
Людина схильна забувати, подобається це нам, чи ні. Це означає, що важливо повторно повертатися до пройденого матеріалу. При багаторазовому повторенні одного й того ж матеріалу знання закріплюються, а швидкість забування знижується. Тому важливо повторювати матеріал через дедалі довші проміжки часу.
Позитивний вплив практики з перервами дуже добре доведений експериментами і є однією з найбільш обґрунтованих навчальних методів. На жаль, цей метод недостатньо часто використовується. Учні часто вчаться похапцем безпосередньо перед іспитом, і часто часу на повторення матеріалу в школі не залишається. Окрім цього, довжина перерв для повторення різняться між учнями, тому цю практику важко ввести в умовах звичайного навчального процесу в школі.
Практика з перервами в
включає в себе декілька технік, які зосереджуються на практиці з перервами, наприклад, оцінювання за допомогою зірочок, яке мотивує до повторення та алгоритм рекомендацій, який через деякий час пропонує оптимальні вправи після часової перерви. Детальніше див. Методи використані в Знаємо.
Тимчасова підтримка
Наступний педагогічний принцип англійською мовою звучить як instructional scaffolding. Дослівно це перекладається як «навчальні риштування«, але більш влучним терміном є «тимчасова підтримка». У момент, коли учень зіткнеться з проблемою, яка все ще є складною для нього, то ми дамо йому «риштування» – тимчасову підтримку, за допомогою якої вирішити завдання буде легше. У міру того, як він поступово покращує свої результати, ми поступово знімаємо підтримку, поки вони не зможуть вирішити проблему самостійно.
Тимчасова підтримка в
У цей принцип виражений, наприклад, в пропозиції форм практики, насамперед у вправі «Крок за кроком» та «Переміщенні». Також цей принцип часто використовується в інформатиці у вправах з програмування, в яких вступні завдання зазвичай пропонують зразки кодів, які учні тільки коригують або доповнюють. Більше інформації за посиланням Огляд типів вправ.
Список літератури
Наступні джерела розглядають згадані принципи більш детально. Це не первинні наукові видання, а стислі огляди, які об’єднують більший обсяг досліджень і подають їх у доступній формі для більш широкої аудиторії:
- Willingham, D. T. (2021). Why don't students like school?: A cognitive scientist answers questions about how the mind works and what it means for the classroom. John Wiley & Sons.
- Ambrose, S. A., Bridges, M. W., DiPietro, M., Lovett, M. C., & Norman, M. K. (2010). How learning works: Seven research-based principles for smart teaching. John Wiley & Sons.
- Clark, R. C., & Mayer, R. E. (2016). E-learning and the science of instruction: Proven guidelines for consumers and designers of multimedia learning. john Wiley & sons.
- Dunlosky, J., Rawson, K. A., Marsh, E. J., Nathan, M. J., & Willingham, D. T. (2013). What works, what doesn’t. Scientific american mind , 24(4), 46-53.
- Hattie, J. (2012). Visible learning for teachers: Maximizing impact on learning. Routledge.
